Почався жовтень...

Ну, ось і жовтень туманіє,

Мов молоком залите все.

На сході сонце рожевіє,

Сюрпризи осінь нам несе

У жовтім листі і в тумані,

В холодній і важкій росі…

Повсюди квіти полум’яні

Пишаються в п’янкій красі.

Та листячко в садку рідіє

Летить додолу із гілля.

Травичка де-не-де рудіє,

У жовтім килимі земля…

І буде дощик йти частіше

Прийдуть на землю холоди…

І стане сіро та сумніше,

Що хоч із дому не ходи…

Але ще будуть й дні погожі,

І сонечко пошле тепло.

Та дні тепер на миті схожі —

Лиш встало сонце та й лягло…

А ночі довгі, горобині

Постукають до нас в вікно…

Та це ще буде, а от нині

Ще тепло й гарно все одно.

Хоч жовтень вже і на порозі,

Земля ще радістю цвіте.

Простує осінь по дорозі,

Сміється листя золоте…

                          Надія Красоткіна